Чому ви не завершили справи?

Зазначали, що часто залишаєте кришку від зубної пасти трохи відкритою? Або залишаєте двері напіввідчиненими? Можливо, тарілки в кухні чекають на «потім», а одяг живе на стільці замість вішалки? Це може бути не просто забудькуватістю, а сигналом, що в вашій голові відбувається щось цікаве. Давайте розберемося!

Ваш мозок любить уникати

З точки зору когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), такі звички можуть бути пов'язані з когнітивними спотвореннями. Наприклад, ви можете «катастрофізувати» ситуацію, підсвідомо боячись, що завершення дії призведе до чогось негативного. Уявіть, що ви думаєте, що закрити двері або помити посуд — це дрібниці, але всередині відчуваєте тривогу: а що, якщо щось піде не так?

Або, можливо, ви займаєтеся униканням. Це хитка поведінка, коли ви просто не хочете стикатися з потенційно неприємними емоціями від повного завершення завдання. Наприклад: «Краще залишити це так, ніж мати справу з наслідками.»

Емоції керують вами

Подумайте про свої відчуття, коли залишаєте щось незавершеним. Це може бути тривога, страх втратити контроль чи навіть дивне відчуття, що залишати все «незавершеним» — це спосіб впоратися з внутрішнім дискомфортом. Ваш мозок заспокоюється таким чином, але насправді це лише збільшує стрес.

Ритуали чи звички?

Іноді ці «незавершені» дії перетворюються на автоматичні звички. Ваш мозок звикає до ідеї, що залишити все як є — це легше. Це схоже на маленькі ритуали, що тимчасово приносять полегшення. Але чим більше таких «ритуалів» ви маєте, тим більший загальний стрес.

Зрозумійте, що вас мотивує

Ось що ви можете зробити:

Відстежуйте свої думки. Коли ви вирішуєте не завершувати щось, запишіть свої почуття. Про що ви думаєте? Які емоції ви переживаєте? Це допоможе зрозуміти, що вас зупиняє.
Почніть з малих справ. Наприклад, коли миєте посуд, додайте одну тарілку до рутини. Поступово збільшуйте «навантаження». Головне — свідомо завершити завдання.
Мотивуйте себе. Встановіть таймер на 5-10 хвилин і спробуйте завершити завдання за цей час. Видимий прогрес буде найкращою нагородою.

Три стани «Я»

Згідно з транзакційним аналізом, ми всі маємо три стани «Я»: Батько, Дорослий і Дитина. Ці стани визначають нашу поведінку:

Батько — зберігає правила та переконання, здобуті в дитинстві.
Дорослий — раціональний і логічний, орієнтується на факти.
Дитина — емоційна, імпульсивна, керується інстинктами.

Коли ви залишаєте завдання незавершеним, вмикається ваше «Я — Дитина». Це може бути пов’язано з дитячими переживаннями. Можливо, вам не дозволяли завершувати завдання, або завершення асоціювалося з неприємними емоціями.

Час — ваша валюта

Думаєте, що це не важливо? Тоді пам’ятайте: час — це гроші. Кожен раз, коли ви залишаєте щось на потім, ви «пишете чек» на свій час. І ніхто не поверне цей «податок».

Ваше життя — це банк часу. Як ви керуєте своєю «валютою»? Чи варто витрачати її на постійні «пізніше»? Врешті-решт, досвід, любов, терпіння, віра і майстерність потребують часу.

Досвід: тільки завершивши справи, ви досягаєте реальних результатів.
Любов: вона не приходить миттєво, вона вимагає часу.
Терпіння: здатність чекати — велика чеснота.
Майстерність: жоден талант не стане навичкою без зусиль і часу.

Кожне незавершене завдання — це маленький кредит від вашого банку часу. Поверніть його. Завершуйте завдання, бо так ви доводите собі, що цінуєте свій час.

Незавершені завдання — це не просто звичка. Вони вказують на те, що всередині вас є невирішені питання. Почніть з малого, визнання своїх емоцій і навчання завершувати справи. І пам’ятайте: час — це найцінніша валюта, яку ви маєте. Витрачайте його з розумом.

Готові завершити те, що почали? Почніть з цієї статті!