Будьмо чесними: про самотність не заведено говорити за келихом пива чи у спортзалі. Ми звикли вважати її чимось неправильним, ганебним, від чого треба тікати. Але ось у чому парадокс: самотність — це частина людського буття.
Будьмо чесними: про самотність не заведено говорити за келихом пива чи у спортзалі. Ми звикли вважати її чимось неправильним, ганебним, від чого треба тікати. Але ось у чому парадокс: самотність — це частина людського буття.
Кожен із нас хоча б раз думав: "Якщо я схудну, знайду ідеального партнера або переїду до іншої країни, це відчуття зникне". Але правда в тому, що жодна зовнішня зміна не може вилікувати самотність.
Тож що робити? Відповідь проста: подружіться із самотністю.
Коли ви перестанете сприймати її як ворога, вона стане вашим союзником. У моменти самотності народжуються найсміливіші ідеї, відбуваються чесні розмови із самим собою. Самотність — це можливість пізнати, ким ви є насправді, без відволікаючих чинників і чужих думок.
Замість того, щоб тікати, запитайте себе: "Чого я боюся? Чому я намагаюся заповнити цю порожнечу?" Відповіді можуть вас здивувати. І, можливо, ви зрозумієте, що самотність — не ворог, а найкращий учитель.
Наступного разу, коли відчуєте її присутність, не тікайте. Запросіть її випити чашку кави. І, можливо, вам стане трохи легше бути самим собою.
Адже справжній чоловік не боїться залишитися наодинці зі своєю душею.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.