6 Типів Заперечення: Як Ти Собі Брехав, Навіть Не Підозрюючи Про Це

Є одна фраза, яку ти точно чув (а, можливо, й сам вимовляв): «У мене все нормально».

Є одна фраза, яку ти точно чув (а, можливо, й сам вимовляв): «У мене все нормально».

Ага. От тільки в той момент ти сидів, втупившись у стелю, пив третю каву за ніч і намагався згадати, навіщо взагалі поставив будильник на ранок. І ось вона — магія заперечення. Бо, брате, якщо ти кажеш собі, що все гаразд, коли всередині все тріщить по швах — час познайомитися з шістьма способами, якими ти сам себе обманюєш.

Підсвідоме блокування: я хороший, а значить, ніхто не страждає

Ти впевнений, що ти — нормальний хлопець. І справді: не кричиш, не б’єш посуд, не бухаєш щовечора — правильно? Але якщо твоя дівчина вже третій тиждень сумна, друзі зникли з радарів, а ти сам не пам’ятаєш, коли востаннє сміявся щиро... може, ти все ж таки когось зачепив? Така версія не вписується в твій образ «хорошого хлопця», тож ти її просто не помічаєш. Блокуєш. Як спам. Тільки це не спам — це реальність.

Справжня забудькуватість: це не я, це мій мозок

«Чесно, я забув». Можливо, це правда — стрес, недосип, хронічне перевантаження кофеїном. А може, твій мозок просто захистив тебе від неприємної інформації. Наприклад, дати річниці, про яку ти знову забув купити квіти. Або того, що ти пообіцяв піти з другом у спортзал, а залишився вдома з піцою й серіалом. Забудькуватість — це твій щит. Не завжди усвідомлений. Але щит.

Захисна розповідь: історія, в якій ти не винен

Ти розповідаєш історію, де все виглядає логічно, і ти майже герой. Але чомусь ця версія не зовсім збігається з фактами. Чому ти не здав звіт вчасно? «Комп’ютер завис». Чому знову не подзвонив мамі? «Був жахливий день». Ти не брешеш. Ти просто... редагуєш реальність. Як режисер свого фільму. І глядач — теж ти. І ти віриш у свою версію, бо так легше жити.

Заперечення травми: «Це було давно і неправда»

Ти пережив важкі речі. Хтось покинув. Хтось зрадив. Щось сильно не вдалося. І ти вирішив не думати про це. Ну й правильно, навіщо чіпати старе? Проблема в тому, що ці речі не зникають. Вони просто спускаються в підвал твоєї психіки, де тусуються з іншими привидами. А потім повертаються — у вигляді дратівливості, безсоння чи панічних атак без видимої причини.

Заперечення виснаження: «Я впораюся. Ще трохи»

Ти на межі. Не спиш нормально, нервуєш, усе дратує, але тягнеш на собі все — роботу, відповідальність, кредити, стосунки, собаку, мораль нації. Бо якщо зупинишся — значить, програв. Але це не так. Ти просто заперечуєш, що давно вигорів. Найдивніше — це заперечення може виглядати як сила. Але насправді це — крик про допомогу.

Проактивне заперечення: «Не кажи мені цього, я не хочу знати»

Ти знаєш, що як тільки почнеш копати глибше — вся конструкція життя може посипатися. Тому — тиша. Ти не питаєш, чому вона більше не хоче з тобою зустрічатись. Не читаєш повідомлення від друга, який «просто хоче поговорити». Не заглядаєш у банківський рахунок. Бо, чорт забирай, якщо ти про це не знаєш — значить, цього не існує. Так?