Навіщо сперечатися з ШІ — якщо це не має жодного сенсу

Останнім часом я помічаю: все більше людей починають сприймати штучний інтелект як остаточного арбітра в будь-якій суперечці. Мовляв, “Я спитав ChatGPT — і він підтвердив мою думку”. Пробач, друже, але це апогей дурості.

Останнім часом я помічаю: все більше людей починають сприймати штучний інтелект як остаточного арбітра в будь-якій суперечці. Мовляв, “Я спитав ChatGPT — і він підтвердив мою думку”. Пробач, друже, але це апогей дурості.

ШІ не думає — він цитує

Потрібно чітко розуміти: ШІ не мислить у звичному для нас сенсі. Він не аналізує, не створює нових знань, не робить висновків. Він лише генерує ймовірнісну відповідь, базуючись на гігантському обсязі текстів, у які його "нагодували".

Використовувати ШІ для фактчекінгу? Можливо. Але з застереженням: він не дає факт, а лише посилається на сайт. А що там написано — знає лише Господь.

ШІ — це не особистість, це інструмент

Мовні моделі, як-от GPT, не мають свідомості, думки чи цінностей. Це алгоритм, що оперує словами. Чекати від нього “думки” — це як запитати в калькулятора, чи варто їхати в подорож.

Хочеш посперечатися з ШІ? Легко. Він завжди програє, бо не вміє аргументувати. Він лише компілює те, що вже було сказано іншими. У якості помічника — чудово. У якості опонента — ніяк.

Хто делегує мислення ШІ — той уже програв

Я без жартів блокую людей, які використовують ШІ як суддю в обговореннях. Для мене це ознака деградації. Людина, яка перестала мислити самостійно, — вже не суб’єкт діалогу.

Перестав думати — перестав існувати

Якщо ти більше не аналізуєш, не твориш, не сумніваєшся, а лише вводиш запити в нейромережу — ти сам себе відключаєш. А потім дивуєшся, чому світ більше не цікавий.

У чому ШІ сильний — а де пасе задніх

Штучний інтелект чудовий у простих завданнях: скласти список, згенерувати резюме, перекласти текст. Але щойно виникає висока щільність смислів — все, система починає “плавитися”.

ШІ майже не вміє відрізняти головне від другорядного. Якщо не дати йому чітких критеріїв — він видасть поверхневу кашу, хоч і красиво оформлену.

Міф про “суперінтелект”

Програмісти активно просувають ідею "суперінтелекту". Але насправді — це маркетингова казка. Жодного реального підходу до створення свідомості не існує. ШІ — це імітація логіки, яка часто не витримує навіть найпростіших логічних задач.

І проблема не в обчислювальній потужності. Це межа самої технології. Неможливо створити мислення з набору статистичних формул.

Як використовувати ШІ з розумом

Якщо хочеш користуватися ШІ ефективно — розумій його межі. Наприклад, ШІ все краще пише код, бо програмування — це чіткий, формалізований процес з обмеженим словником.

Але написати оригінальний, осмислений текст із глибиною й емоцією? Не може. Він лише імітує стиль, створений іншими людьми. І найстрашніше — те, що 99% людей це не помічають. Бо самі не читають і не вміють писати.

Це нагадує мені, як молодь слухає музику з динаміка смартфона і щиро вважає, що це — "якісний звук". Бо просто ніколи не чула справжнього.

Штучний інтелект — це інструмент, і доволі потужний. Але не твій мозок. Якщо ти починаєш думати, що ШІ — розумніший за тебе, і починаєш делегувати йому все — ти вже втратив себе.

Хочеш залишитися людиною? Мисли, сумнівайся, шукай, твори. І якщо хочеш читати тексти, написані не машиною, а людиною — зазирни на menscult.net. Там не симулюють думку — там її народжують.