Коли Альберт Ейнштейн формулював свою теорію відносності, він не створював її з нуля. Він вивчав Максвелла, щоб зрозуміти природу світла, читав Лоренца, щоб розібратись у поведінці об'єктів у русі, і аналізував Пуанкаре, щоб підійти до самої суті відносності. Без цих знань — нічого б не було.
Коли Альберт Ейнштейн формулював свою теорію відносності, він не створював її з нуля. Він вивчав Максвелла, щоб зрозуміти природу світла, читав Лоренца, щоб розібратись у поведінці об'єктів у русі, і аналізував Пуанкаре, щоб підійти до самої суті відносності. Без цих знань — нічого б не було.
А тепер уяви, що йому сказали: «Вибач, авторське право. Потрібно запитати дозвіл.» Немає доступу до книжок. Немає знань. Повернення до кам’яної доби.
Щоб навчатися, штучний інтелект (ШІ) має читати. Багато. Книги, статті, музику, зображення... Це його спосіб навчання. Його «Максвелл» і «Пуанкаре».
Але проблема в тому, що все це створене авторами. І тому — захищене авторськими правами.
Нещодавно Нік Клегг, колишній топменеджер Meta, сказав вголос те, що всі давно розуміють:
«Я просто не уявляю, як можна просити дозволу в кожного автора. Це нереально. І якщо, наприклад, Велика Британія спробує це зробити, а інші — ні, вона просто вб’є свою ІТ-індустрію за одну ніч.»
Він пропонує компроміс: автори можуть самі відмовитися. Не хочеш, щоб твій контент використовували — прибери його. Але це не вирішує головне питання: як навчати ШІ?
Це вже не юридичне, а культурне питання. На одній стороні — мільйони авторів, які хочуть захистити свою творчість. На іншій — корпорації, які хочуть створити розумні системи.
Якщо все заборонити — отримаємо ШІ з потенціалом, але без знань. Або — знову той самий Айнштайн із кам’яною сокирою.
Для митців — це боротьба за справедливість. Для корпорацій — виживання. А для нас усіх — момент, коли вирішується: буде ШІ слугою людства чи закритим інструментом для тих, хто має гроші.
Якщо знання стануть розкішшю — ШІ не допомагатиме тобі. Він стежитиме за тобою.
Як пише menscult.net, парадокс очевидний: щоб бути по-справжньому розумним, ШІ має робити те ж саме, що й людина — читати, розуміти, вчитися. Навіть Айнштайн у цьому сенсі — «копіював». Але — на користь усьому людству.
Це більше, ніж юридичний спір. Це — вибір напрямку майбутнього. Або ми дозволяємо ШІ навчатися разом із нами. Або залишаємо йому лише кам’яну сокиру в цифрову епоху.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.