Ейнштейн із кам’яною сокирою: чи знищать авторські права майбутнє штучного інтелекту?

Коли Альберт Ейнштейн формулював свою теорію відносності, він не створював її з нуля. Він вивчав Максвелла, щоб зрозуміти природу світла, читав Лоренца, щоб розібратись у поведінці об'єктів у русі, і аналізував Пуанкаре, щоб підійти до самої суті відносності. Без цих знань — нічого б не було.

Уяви, що Ейнштейну заборонили читати

Коли Альберт Ейнштейн формулював свою теорію відносності, він не створював її з нуля. Він вивчав Максвелла, щоб зрозуміти природу світла, читав Лоренца, щоб розібратись у поведінці об'єктів у русі, і аналізував Пуанкаре, щоб підійти до самої суті відносності. Без цих знань — нічого б не було.

А тепер уяви, що йому сказали: «Вибач, авторське право. Потрібно запитати дозвіл.» Немає доступу до книжок. Немає знань. Повернення до кам’яної доби.

ШІ сьогодні — в тій самій точці

Щоб навчатися, штучний інтелект (ШІ) має читати. Багато. Книги, статті, музику, зображення... Це його спосіб навчання. Його «Максвелл» і «Пуанкаре».

Але проблема в тому, що все це створене авторами. І тому — захищене авторськими правами.

Нік Клегг: «Це фізично неможливо»

Нещодавно Нік Клегг, колишній топменеджер Meta, сказав вголос те, що всі давно розуміють:

«Я просто не уявляю, як можна просити дозволу в кожного автора. Це нереально. І якщо, наприклад, Велика Британія спробує це зробити, а інші — ні, вона просто вб’є свою ІТ-індустрію за одну ніч.»

Він пропонує компроміс: автори можуть самі відмовитися. Не хочеш, щоб твій контент використовували — прибери його. Але це не вирішує головне питання: як навчати ШІ?

Момент істини

Це вже не юридичне, а культурне питання. На одній стороні — мільйони авторів, які хочуть захистити свою творчість. На іншій — корпорації, які хочуть створити розумні системи.

Якщо все заборонити — отримаємо ШІ з потенціалом, але без знань. Або — знову той самий Айнштайн із кам’яною сокирою.

Чому це важливо особисто для тебе?

Для митців — це боротьба за справедливість. Для корпорацій — виживання. А для нас усіх — момент, коли вирішується: буде ШІ слугою людства чи закритим інструментом для тих, хто має гроші.

Якщо знання стануть розкішшю — ШІ не допомагатиме тобі. Він стежитиме за тобою.

Як пише menscult.net, парадокс очевидний: щоб бути по-справжньому розумним, ШІ має робити те ж саме, що й людина — читати, розуміти, вчитися. Навіть Айнштайн у цьому сенсі — «копіював». Але — на користь усьому людству.

Отже?

Це більше, ніж юридичний спір. Це — вибір напрямку майбутнього. Або ми дозволяємо ШІ навчатися разом із нами. Або залишаємо йому лише кам’яну сокиру в цифрову епоху.