Боги і люди: межі просоціальної поведінки

Коли ми говоримо про доброту і взаємодопомогу, багато хто вважає, що релігія є потужним інструментом для об’єднання людей. Але дослідження показують, що це об’єднання має свої межі. Розгляньмо, чому одні люди готові ділитися всім зі своїми одновірцями, але неохоче допомагають чужинцям.

Коли ми говоримо про доброту і взаємодопомогу, багато хто вважає, що релігія є потужним інструментом для об’єднання людей. Але дослідження показують, що це об’єднання має свої межі. Розгляньмо, чому одні люди готові ділитися всім зі своїми одновірцями, але неохоче допомагають чужинцям.

Релігія часто асоціюється з чесністю та милосердям, але тут є нюанс: уся ця просоціальна поведінка спрямована всередину групи. Якщо людина вірить у Бога, який карає, її поведінка стає більш моральною, але лише щодо тих, хто поділяє її віру. Це підтверджують результати економічних ігор, у яких релігійні учасники діють чесно лише з одновірцями, особливо якщо їх попередньо нагадують про божественну кару. Але коли з’являється хтось із чужинців, їхня просоціальна поведінка знижується.

Привілейованість "своїх" — основа взаємодії багатьох віруючих. Доброта, щедрість, підтримка — усе це рясно спрямовується до тих, хто молиться тим самим Богам і має схожі переконання. Благодійність? Звісно! Але отримувачами зазвичай є "свої". Навіть коли люди ніколи не зустрічалися особисто, спільна релігія стає їхнім зв’язком. Міжкультурні дослідження в 15 різних суспільствах підтверджують, що віра об’єднує, але лише "своїх".

Однак інший бік цієї медалі не такий блискучий. Коли з’являється чужинець, особливо хтось без релігійної приналежності, ситуація змінюється. Релігійні переконання можуть посилювати упередження, бажання карати і навіть підживлювати помсту.

Тут на сцену виходять атеїсти. Попри поширені стереотипи, вони часто проявляють більше доброти і терпимості до людей з інших груп. Атеїсти охочіше захищають чужинців, демонструючи універсальний гуманізм, який багато релігійних систем лише декларують.

Отже, у чому причина? Чи віруючі добрі до одновірців лише тому, що їх більше в їхньому оточенні? Дослідження кажуть — ні. Навіть без особистих зв’язків релігійні люди продовжують показувати перевагу "своїм", тоді як атеїсти більш відкриті до всіх.

Тож, якщо хтось каже вам, що релігія робить світ добрішим, спитайте його, про який світ він говорить. Ймовірно, це маленький світ "своїх", а не глобальна гармонія для всіх.