Є речі, які чоловік може не помічати за собою роками. Наприклад, ти можеш думати, що просто запальний, образливий або не терпиш несправедливості. А насправді — ти залежний від драми. Так-так, не лише жінки вміють влаштовувати емоційні феєрверки на рівному місці. Чоловіки теж можуть підсісти на внутрішній серіал, де вони — одночасно жертви, герої та режисери.
Є речі, які чоловік може не помічати за собою роками. Наприклад, ти можеш думати, що просто запальний, образливий або не терпиш несправедливості. А насправді — ти залежний від драми. Так-так, не лише жінки вміють влаштовувати емоційні феєрверки на рівному місці. Чоловіки теж можуть підсісти на внутрішній серіал, де вони — одночасно жертви, герої та режисери.
Добра новина — з цього можна вилізти. Погана — спочатку треба чесно зізнатись собі, що ти вже там.
Ось 7 ознак, що ти реально підсів на драму, і прості кроки, як злізти з цієї емоційної гірки.
Розповів другу, як начальник на тебе накричав? У твоїй версії — він ледь не перевернув стіл, а ти стискав кулаки, але стримався. Любиш прикрасити історію? У кожному сюжеті ти — або герой, або трагедійна жертва.
Що робити: включи режим спостерігача. Спробуй переказати подію спокійно, без драматизму. Якщо не виходить — задай собі питання: «Навіщо я додаю драму? Що я намагаюся довести?»
Друг не привітав з днем народження? Дівчина щось не так сказала? І ти тепер тиждень дуєшся.
Сигнал: якщо тобі легше образитися, ніж поговорити — вітаю, ти живеш у драмі. А образа — це пальне для твоєї особистої мильної опери.
Що робити: замість того, щоб накопичувати — виговорись. Поговори. Один раз. Спокійно. Без маніпуляцій і звинувачень.
У будь-якій суперечці ти згадуєш «ту саму ситуацію 2018 року», коли тебе не зрозуміли, не підтримали, не вибачилися. І ти досі це пам’ятаєш.
Що робити: введи внутрішнє табу на фразу «а пам’ятаєш, коли…». Люди змінюються. Ти теж змінився. Дай шанс собі й іншим рухатися вперед.
Ти вмієш додати масла у вогонь. Сказав щось провокаційне, роздмухав конфлікт — і сидиш, дивишся, як все закипає. А потім — драматично грюкаєш дверима.
Що робити: зрозумій: тобі просто нудно. Драма — це сурогат справжнього життя. Шукай адреналін у спорті, нових проєктах, знайомствах — не в сварках.
Тебе виводить з себе, якщо хтось тебе не слухає, робить не так або порушує твій порядок. Навіть якщо просто хтось не туди повернув за кермом.
Що робити: повторюй собі: «Ніхто нікому нічого не винен». Світ не завалиться, якщо все не буде за твоїм сценарієм. Відпусти контроль.
Розмова — не розмова, якщо ти не вставив свою історію. Навіть якщо мова йшла про хворого кота колеги, ти вже згадуєш, як у дитинстві втратив свого.
Що робити: тренуйся бути фоном, а не центром. Просто слухай. Щиро. Без потреби перебити. Це прокачує емпатію і робить тебе дорослішим.
Ти не обмірковуєш — ти реагуєш. Хтось щось сказав — і ти вже злишся. Хтось криво глянув — і ти вже на взводі.
Що робити: натисни «паузу». Порахуй до п’яти. Задай собі чесні питання:
– Це точно про мене?
– А може, він просто втомився?
– А я справді хочу почати конфлікт?
Ці декілька секунд тиші — твій шанс не пірнути знову в драму.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.