Чи зустрічав ти коли-небудь людину, яка живе так, ніби весь світ обертається навколо неї? Такі люди можуть дратувати й відштовхувати інших, але найцікавіше те, що багато хто навіть не усвідомлює, що поводиться саме так.
Чи зустрічав ти коли-небудь людину, яка живе так, ніби весь світ обертається навколо неї? Такі люди можуть дратувати й відштовхувати інших, але найцікавіше те, що багато хто навіть не усвідомлює, що поводиться саме так. А що, якщо ти — один із них? Перевір себе за цими 8 ознаками: якщо ти часто опиняєшся в подібних ситуаціях, можливо, ти надто зациклений на собі.
Коли хтось ділиться з тобою своєю історією, ти мимоволі починаєш розповідати свою, навіть не помічаючи, що це може виглядати егоїстично. Це не обов’язково маніпуляція — скоріше підсвідома потреба пов’язувати все з власним досвідом. Здається, ніби ти хочеш проявити розуміння чи підтримку, але насправді твоя мета — повернути увагу на себе.
Слухати та чути — це різні речі. Ти можеш бути фізично присутнім під час розмови, але водночас думати не про те, що говорить інша людина, а про те, що скажеш у відповідь. Активне слухання — це здатність не лише сприймати інформацію, а й реагувати на почуття іншого. Якщо ти постійно думаєш про свою репліку, то втрачаєш можливість для справжнього спілкування.
Коли хтось розповідає тобі про свою біду, ти, можливо, одразу починаєш ділитися власною схожою історією. Ти хочеш показати, що розумієш, але насправді просто переводиш увагу на себе. Емпатія — це не лише усвідомлення почуттів інших, а й щире співпереживання, без використання чужих проблем для демонстрації власного досвіду.
Іноді тобі здається, що ти — головний герой будь-якої історії. Твоя роль у командній роботі чи особистому успіху здається тобі значно важливішою, ніж вона є насправді. Ти навіть не помічаєш, як часто перебільшуєш свої заслуги, і тому важко сприймаєш конструктивну критику.
Ймовірно, твоя реакція на чужі проблеми виглядає як байдужий коментар: "Ну, у мене теж таке було". Ти не намагаєшся зрозуміти, що відчуває інша людина, а просто підтримуєш розмову, не заглиблюючись у її суть. Це не лише не допомагає співрозмовнику, а й руйнує ваш зв’язок.
Якщо виникає проблема, ти завжди шукаєш винних, а не аналізуєш свою відповідальність у ситуації. Ти ставиш себе в позицію постраждалого і забуваєш, що у відносинах не буває лише однієї винної сторони. Така поведінка призводить до токсичних розмов, де все зводиться лише до твоїх страждань.
Тобі здається, що проблеми інших — це дрібниці, особливо якщо вони не стосуються твого особистого досвіду. Ти навіть не намагаєшся зрозуміти, що стоїть за їхніми словами. Через це люди можуть уникати спілкування з тобою, відчуваючи, що їх не цінують.
Навіть коли мова йде про групу людей, ти постійно говориш "я вважаю", "мені потрібно", "мені здається". Це створює враження, що ти постійно зосереджений лише на собі. Згодом це може викликати у оточуючих відчуття, що їхня думка та переживання для тебе не важливі.
Ти впізнав себе у цих моделях поведінки? Якщо так, можливо, настав час змінити підхід до спілкування та навчитися приділяти більше уваги іншим.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.