5 ознак того, що цілі є причиною твого занепокоєння, і як з цим впоратися

У нашому сучасному світі ідея пошуку покликання або життя, наповненого сенсом, стала майже обов’язковою для всіх. З усіх боків нам нав'язуються зразки «правильного шляху» — робота, успіх, соціальні досягнення.

У нашому сучасному світі ідея пошуку покликання або життя, наповненого сенсом, стала майже обов’язковою для всіх. З усіх боків нам нав'язуються зразки «правильного шляху» — робота, успіх, соціальні досягнення. Це створює відчуття тиску, яке інколи викликає тривогу. І ти можеш почати відчувати, що постійно зазнаєш невдачі, адже оточуючі, здається, знають, що робити, а ти ні. Але як зрозуміти, що твої проблеми не пов’язані з нестачею успіху, а з тим, як ти підходиш до пошуку своїх цілей?

Ми виділили п’ять ознак, які допоможуть тобі зрозуміти свої почуття і, можливо, переглянути свій погляд. Чесно кажучи, ці думки допоможуть не тільки знайти правильні відповіді, а й позбутися відчуття тривоги, яке викликає відчуття «невдачі».

Ти постійно змінюєш роботу, але так і не відчуваєш задоволення

Ти змінюєш роботу, мріючи знайти «свою» посаду. Однак кожен новий старт не приносить бажаного відчуття завершеності. Чому це відбувається? Часто нам здається, що на новій роботі обов’язково знайдеться «правильна» мета, ідеальна посада з високою зарплатою, яка принесе щастя. Але насправді все не так просто. Успіх не визначається посадою, а твоїм ставленням до неї.

Що робити: Задай собі питання: «Що в моїй теперішній роботі приносить мені радість?» Можливо, ти витратив надто багато часу, намагаючись знайти зовнішню мету, в той час як саме твоє ставлення та підхід до справи можуть стати основою задоволення. Іноді достатньо змінити погляд на ситуацію, щоб відчути себе на своєму місці.

Ти страждаєш від синдрому самозванця

Часто успішні люди переживають моменти, коли починають сумніватися в своїх досягненнях, думаючи, що їхній успіх — це випадковість, а насправді вони не заслуговують своєї посади. Це явище називають синдромом самозванця, і воно безпосередньо пов’язане з тривогою через цілі.

Що робити: Замість того, щоб ставити собі питання: «Чи достатньо я хороший для цієї мети?» задай собі інше питання: «Чи достатньо ця мета хороша для мене?» Іноді самоусвідомлення допомагає зрозуміти, що ти не на своєму місці, а твоя енергія спрямована не туди, куди слід.

Ти постійно порівнюєш себе з іншими людьми

Порівняння — це пастка, в яку легко потрапити, особливо в епоху соціальних мереж, де у всіх все «по поличках». Ти можеш помітити, що починаєш заздрити чужим успіхам або переживати, що відстаєш. Таке постійне самопорівняння може бути ознакою того, що ти переживаєш через свою мету.

Що робити: Припини думати, що чужий шлях повинен бути твоїм. Кожна людина має свій унікальний шлях. Зосередься на собі, своїх силах і тому, що тебе надихає. Врешті-решт, чужі успіхи — це їхній шлях, а твій унікальний. Замість того, щоб дивитися на інших, став собі питання: «Що мене надихає?» і «Яку мету я б поставив для себе, якби не було зовнішнього тиску?»

Ти схильний до «нігілізму мети»

Іноді, розчарувавшись у пошуках сенсу життя, ти можеш почати вважати, що все це — марна трата часу, і що жодна мета насправді не має сенсу. Це своєрідний «нігілізм мети», який робить тебе байдужим до пошуку свого призначення.

Що робити: Усвідом, що мета — це не глобальна і єдина місія в житті. Це ланцюжок маленьких кроків, які можуть наповнити твоє життя сенсом. Іноді цілі змінюються, і це нормально. Можливо, твоя мета на даний момент — просто шукати те, що робить тебе щасливим.

Ти віриш у міф про «Єдину істинну мету»

Багато людей переконані, що в кожного з нас є одна єдина мета в житті, і якщо її не знайти, то життя втрачає сенс. Це хибне переконання призводить до тривоги та відчаю, адже пошук «великої мети» може стати нескінченним.

Що робити: Прийми, що твоя мета може змінюватися з часом. Не варто шукати одну всебічну мету. Дозволь собі ставити маленькі цілі, які роблять твоє життя кращим. Склади для себе маршрут, який приведе до стану задоволення і радості.