Чому діти мріють про славу, а не про заводи?

Будьмо чесними: якщо ваша дитина мріє стати TikToker-ом чи блогером, це не трагедія, а прогрес. Так, це може звучати дивно, але давайте подумаємо.

Будьмо чесними: якщо ваша дитина мріє стати TikToker-ом чи блогером, це не трагедія, а прогрес. Так, це може звучати дивно, але давайте подумаємо.

Що хоче нове покоління?

Сучасні підлітки прагнуть слави, визнання, лайків і підписників. Це не означає, що вони ледачі чи некорисні. Це означає, що їхні базові потреби закриті. Їм не потрібно турбуватися про те, звідки взяти їжу, або як втекти від складної сімейної ситуації. Їхні цілі пов’язані із самовираженням і статусом.

Чому це добре? Бо це свідчить, що цивілізація прогресує. Ми підіймаємося по піраміді потреб Маслоу, пише menscult.net. Ті, хто плачеться про "кінець світу", забувають, що ще недавно діти мріяли кинути школу, щоб працювати і втекти від бідності. Зараз вони хочуть знімати відео, писати музику чи вести блоги. Вони не бояться виділятися.

Погляд у минуле

Уявіть зворотну ситуацію. Ви виходите на вулицю і бачите підлітків, які думають лише про те, як заробити на їжу. Вони мріють стати робітниками, аби втекти з проблемних домівок. Це краще? Справді? Ви хочете, щоб діти прагнули важкої роботи, знімали кімнати в старих гуртожитках і жили без статусу та свободи?

Відповідь очевидна: ні. Ви ж бажаєте найкращого для своїх дітей. Чому тоді засуджуєте інших, які теж цього хочуть, але сучасними способами?

Міф про "лінивих молодих"

Кожне покоління критикує наступне. У 80-х казали: "Ці діти тільки слухають рок і нічого не роблять." У 90-х: "Сидять перед комп’ютерами." Зараз: "Думають лише про лайки." Це нормально. Світ змінюється, і ми важко до цього звикаємо.

Але молодь не дурна. Слава — це ресурс. Вона означає гроші, свободу і можливість займатися тим, що їм подобається. Хіба ви цього не хочете? Різниця в тому, що вони мають сміливість спробувати, тоді як вам, можливо, бракує впевненості у собі та внутрішньої свободи.

Чому не варто хвилюватися

Лише одиниці досягнуть успіху. Зірки рідкісні, і це нормально. Інші навчаться на помилках і повернуться до звичайних шляхів. У 30 років багато з цих "зірок" сидітимуть поруч із вами на лавці, згадуючи, як "раніше було краще". Але хіба не чудово, що вони хоча б спробували?

Мрії про славу у підлітків — це не кінець цивілізації. Це її розвиток. Новий світ потребує нових амбіцій, народжених не від голоду чи бідності, а від бажання жити сміливо і красиво. Хіба це погано?