Ласкаво просимо у світ, де твій головний ворог — це ти

Оруелл боявся жорсткої диктатури. Він уявляв світ, де книги заборонені, правда контролюється, а інформація стає розкішшю.

Оруелл боявся жорсткої диктатури. Він уявляв світ, де книги заборонені, правда контролюється, а інформація стає розкішшю.

Але Гакслі бачив іншу загрозу: надмір усього, що зробить людей лінивими, байдужими та пасивними.

Сьогодні ми живемо у реальності, яка набагато ближча до бачення Гакслі. Заборон немає, але вони і не потрібні, бо ми самі себе розважаємо до знемоги. Наші вороги — це не диктатори та цензори, а нескінченне гортання стрічки, клікабельні заголовки та безкінечні відео.

Ти сам заглиблюєшся в гіпноз

Коли востаннє хтось змусив тебе мовчати? Коли тобі забороняли говорити правду?

Тепер це не потрібно. Можеш говорити що завгодно, але кого це хвилює? Твої слова губляться у морі мемів, трендів, вірусних новин і порожнього контенту.

Ти міг би читати книги, дивитися корисні лекції чи вчитися чомусь новому. Але давай чесно—Netflix, меми та смішні відео з котиками завжди перемагають. Ми не боїмося контролю, ми боїмося залишитися без нового контенту.

Ти — продукт, і ти продаєш себе добровільно

Оруелл боявся, що нас змусять підкорятися. Гакслі боявся, що нас куплять задоволеннями.

Ти прокидаєшся і перше, що робиш — береш телефон. Ти проводиш години у соцмережах, не помічаючи, як життя проходить повз.

Іронія в тому, що ти думаєш, що контролюєш ситуацію, але насправді тобою керують алгоритми, звички та комфорт.

Це не ти споживаєш контент—контент споживає тебе.

Що ти можеш зробити?

Не потрібно ставати монахом чи відмовлятися від розваг. Але пам’ятай: якщо ти не можеш залишитися без розваг хоча б на мить, ти вже в пастці.

Фільтруй інформацію. Читай книги, а не лише заголовки.
Тренуй увагу. Якщо не можеш прочитати текст довший за твіт, у тебе проблема.
Обирай свідомо. Ти можеш марнувати ніч на меми та дурні шоу, або зробити щось значуще.