#ЧоловікиГоворять: Досягнення до тридцяти

Коли мені виповнилося двадцять п’ять, я не міг не думати про те, як швидко я наближаюся до тридцяти. І з цим відчуттям, що життя переходить у вищий швидкісний режим, почала з’являтися тривога. Чоловіки у свої сорок і п’ятдесят років часто турбуються, що якщо їхня життєва енергія зменшиться, життя може втратити сенс. У свої двадцять вісім я вже переймаюся тим, чи буду мати сім’ю або успішну кар’єру до тридцяти—інакше відчуваю, що життя вислизає.

Коли мені виповнилося двадцять п’ять, я не міг не думати про те, як швидко я наближаюся до тридцяти. І з цим відчуттям, що життя переходить у вищий швидкісний режим, почала з’являтися тривога. Чоловіки у свої сорок і п’ятдесят років часто турбуються, що якщо їхня життєва енергія зменшиться, життя може втратити сенс. У свої двадцять вісім я вже переймаюся тим, чи буду мати сім’ю або успішну кар’єру до тридцяти—інакше відчуваю, що життя вислизає.

Але самогубство не в моїх планах. Тиск суспільства є потужною силою, яка впливає на наші думки тонкими способами. Виявляється, що чоловіки також піддаються "моді досягнень до тридцяти", так само, як і жінки. Я знаю хлопця, який готовий одружитися, незважаючи на скромну зарплату, просто тому, що відчуває, як соціальний годинник цокає.

Чому тридцять вважається крайньою межею? Чому ми дозволяємо суспільним очікуванням визначати наші особисті досягнення? Життя не є гонкою; це про те, щоб знайти свій шлях у власному ритмі.

Дехто може поспішати до шлюбу без стабільної кар'єри, в той час як інші зосереджуються на кар'єрі, але нехтують стосунками. Але чому тридцять повинно бути межою? Чому б не прийняти ідею, що у кожного свій графік?

Не дозволяйте соціальним нормам поспішати вас. Баланс і задоволення приходять зсередини. Життя не про те, щоб досягти певного віку з усіма заповненими графами. Це про те, щоб знайти свій ритм, насолоджуватися шляхом і рухатися вперед у своєму темпі. Прийміть свій шлях і відпустіть тиск відповідати довільним термінам.