Іноді ти щось пояснюєш, аргументуєш, говориш щиро — а у відповідь тиша, агресія або стіна. Є люди, з якими неможливо говорити по-справжньому. Вони не слухають, не розуміють і не хочуть розуміти. menscult.net виділяє п’ять типів, спілкування з якими — це суцільний абсурд.
Іноді ти щось пояснюєш, аргументуєш, говориш щиро — а у відповідь тиша, агресія або стіна. Є люди, з якими неможливо говорити по-справжньому. Вони не слухають, не розуміють і не хочуть розуміти. menscult.net виділяє п’ять типів, спілкування з якими — це суцільний абсурд.
Він завжди правий. Не має значення, що ти скажеш — факти, логіка, приклади, щирість — усе дарма. Він не слухає, він чекає, коли можна буде сказати: «Я ж казав». Будь-який діалог з ним б’ється об бетонну стіну впертості.
Він кидається «розумними словами», але насправді не розуміє, що говорить. Він знає все — але по верхах. І навіть якщо взагалі не в темі, все одно буде доводити, що розуміється краще за тебе. Класика жанру.
Замість аргументів — крик. Замість діалогу — напад. Навіть найпростіше питання він сприймає як особисту образу. І кожна розмова з ним — як передвиборчі дебати без правил. Замість переконувати — краще відійти вбік.
Він посміхається, але всередині — сардонічний холод. Варто тобі висловити думку — як її тут же перекрутять, висміють або знецінять. Будь-яка твоя щирість — привід для пасивної агресії. І справа не в тобі. Просто він тебе не переварює, хоч і маскує це під «об’єктивність».
Він «піднявся» — і тепер дивиться згори. Він не веде розмову, він читає монолог з кафедри. Ти для нього — просто шум. Він не питає, не слухає, не цікавиться. І навіть не помічає, що ти вже мовчки вийшов із кімнати (і з діалогу).
Краще розмовляти з тими, хто чує і готовий розуміти. Бо справжній діалог — це не бій, а співпраця. А слова мають сенс тільки тоді, коли їх справді хочуть почути.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.