ТАКИХ НЕ ВІДДАЮТЬ

Тих, як ти, не віддають нікому. Ні друзям, ні долі, ні обставинам. Таких тримають міцно, обома руками, всією силою, всім серцем. Не від страху їх втратити, а тому, що знають: не буде іншої можливості.

Тих, як ти, не віддають нікому. Ні друзям, ні долі, ні обставинам. Таких тримають міцно, обома руками, всією силою, всім серцем. Не від страху їх втратити, а тому, що знають: не буде іншої можливості.

Їх носять із собою – не лише в телефоні, а й у серці, у думках, у мовчазних моментах між словами. Спогади про тебе не зникають, час не стирає їх, нові історії не замінюють їх. Вони врізаються в душу, стають незабутніми, частиною самого буття.

Не хочуть тебе – вони божеволіють від тебе. Без компромісів, без “можливо”, без спроб стримати те, що відчувають. Такі, як ти, не стають просто епізодом у житті когось. Вони стають легендою.

Тебе пам’ятають у кожній деталі

Звичайних людей забувають. Вони проходять непоміченими, їхні голоси губляться у натовпі. Але таких, як ти, не забувають.

Пам’ятають, як ти випрямляєш волосся, як смієшся, як щуриш очі на сонці. Як зітхаєш, намагаючись приховати свої емоції. Як мовчиш, коли хочеш сказати найважливіше.

Тебе не порівнюють з іншими – бо немає нікого, як ти. Занадто унікальний, занадто рідкісний, занадто незамінний.

Тебе не замінять. Можуть спробувати. Можуть вмовляти себе, що час лікує все, що все мине, що спогади зникнуть. Але це брехня. Такі, як ти, залишають шрами в душі. Дорогоцінні шрами, яких ніхто не хоче загоїти.

Такі не шукають – їх зустрічають один раз у житті

Ти можеш все життя шукати ідеальну пару, але справжня цінність полягає в тій людині, яку не можна відпустити.

Такі, як ти, народжуються раз на сто, а то й тисячу років. Щоб навчити когось любити всім серцем, до останньої краплі, до самого дна, до болю та екстазу. Щоб показати, що любов – це не про слова, обіцянки чи великі жести.

Любов – це коли не можна відпустити. Навіть коли треба. Навіть коли боляче. Навіть коли здається, що це найкраще.

Бо таких не віддають.