Чому ненависть — це шлях у нікуди
Будьмо відверті. У світі, де кожен бореться за свої бажання та потреби, існує небезпечна ілюзія: що хтось заслуговує більше, ніж інші. Але правда в тому, що це не так.
Будьмо відверті. У світі, де кожен бореться за свої бажання та потреби, існує небезпечна ілюзія: що хтось заслуговує більше, ніж інші. Але правда в тому, що це не так.
Немає людей, які менше за вас заслуговують на щастя чи добробут. Самодисципліна, зусилля, навіть ваші досягнення не завжди є результатом лише вашої волі. Усе це формують численні чинники: генетика, оточення, виховання і навіть випадкові події.
Наука вчить нас важливій істині: ненависть — це абсурд. Ненавидіти когось за успіх, помилки, погляди чи навіть існування — це те саме, що злитися на небо за дощ чи на землю за землетрус. Це так само абсурдно, як звинувачувати вірус у його здатності виживати.
Чому ж ми ненавидимо? Тому що легше оточити себе людьми, які мислять так само, ніж прийняти, що всі ми рівні. Легше думати, що ми особливі, ніж зрозуміти, що кожен має свої битви, яких ми не бачимо.
Гарна новина: це просте усвідомлення може стати початком свободи. Припиніть звинувачувати. Припиніть порівнювати. Припиніть ненавидіти. Спрямуйте цю енергію на самовдосконалення. Світ не потребує ще одного злого голосу, але завжди є місце для тих, хто здатен на співчуття.
І наостанок: якщо хочете щось змінити, починайте з себе. Це давно довела наука. Це довело життя. Усе інше — це лише шум.
Ви жінка?
Переходьте на ROXY
Більше для вас
